Українські прозаїки, поети та драматурги завжди були і є бажаними гостями на Українському радіо. І не лише гостями: багато відомих авторів у певний період своєї кар’єри працювали на Українському радіо. Уже в перші роки радіомовлення свої твори в ефірі читали Микола Бажан, Остап Вишня, Андрій Малишко, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Павло Тичина та багато інших. А в радіоверсіях спектаклів тих років звучали голоси прекрасних акторів Амвросія Бучми, Івана Паторжинського, Наталі Ужвій, Гната Юри…
До 1927 року всі радіоповідомлення, зокрема й мистецькі, звучали в ефірі одноразово, без фіксації на носієві. Якщо вірш, прозовий твір чи спектакль мав прозвучати повторно, автори або виконавці озвучували його знову.
Після 1920-х років виступи перед радіомікрофоном почали записувати на звичайну кіноплівку без зображення — такі записи називалися тонфільмами. Уже з 1940-х років головним способом фіксації стає запис на магнітну плівку, а з початку 2000-х — запис на цифрові носії. Про це йдеться у збірнику Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного «Мистецтво ХХ — ХХІ століття у фонодокументах».
За сторічну історію свого існування Українське радіо накопичило багатющий архів фонодокументів, який налічує понад 110 тисяч звукозаписів. Значна їхня частина досі зберігається на плівці й чекає на оцифрування.
Водночас численні унікальні записи минулих часів постійно звучать в ефірі каналів Українського радіо та всіх платформ Суспільного мовлення і повертаються до життя для нових поколінь радіослухачів. Уже нині можна послухати авторське виконання Павлом Тичиною своїх віршів «Розкажи, розкажи мені поле» та «Їдемо з Великої Багачки», почути голос Максима Рильського, який читає «Троянди і виноград», «Пісні» й «До Рони», та ще раз пересвідчитися у тому, що Олесь Гончар був не тільки плідним прозаїком, але й прекрасним поетом.
Твори класиків та сучасних українських письменників звучать як у авторському виконанні, так і у виконанні професійних акторів і радіожурналістів. Вони наповнюють сьогодні рубрики «Аудіокнижка», «Вистава без антракту», «Радіодетектив», «Радіодрама» й «Радіотеатр». Окрім виконання художнього та просвітницького завдання, ці передачі мають практичне застосування в освіті: в допомогу майбутнім студентам Українське радіо підготувало цілу низку радіоверсій класичних текстів, знання яких перевіряють під час складання Національного мультипредметного тесту. Серед них — «Слово про Ігорів похід» у перекладі Максима Рильського, «Енеїда» Івана Котляревського, «Чорна рада» Пантелеймона Куліша, твори Тараса Шевченка, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Зачарована Десна» Олександра Довженка та поетичні твори Василя Голобородька, які прочитав Іван Малкович.
Найвідоміші автори продовжують співпрацювати з Українським радіо. За останні роки на замовлення Суспільного мовлення тексти для Радіодиктанту створювали Іван Малкович, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Катерина Калитко та Ірина Цілик.
З початком широкомасштабного російського вторгнення Радіо Культура реалізувало унікальний проєкт «Повітряна стихія. Радіоесеїстика голосами сучасних авторів». Десять відомих українських письменників, серед яких Софія Андрухович, Юрій Андрухович, Андрій Бондар, Катерина Калитко й Тарас Прохасько, написали 25 радіоесеїв, які потім самі озвучили в ефірі. «Радіоесеї, залишаючись узірцями якісної художньої прози, є легшими для сприйняття. Їх можна слухати будь-де: за кермом, у дорозі, удома за домашніми справами. Ми впевнені, що вони будуть цікаві не тільки нашим постійним, але й новим слухачам», — переконана виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська. 2025 року цей проєкт отримав другий сезон, із назвою «Міста сили», за участі 26 відомих українських авторів.
Сьогодні радійники не тільки запрошують літераторів до себе, але й приходять до них: наприклад, з року в рік Радіо Культура розгортає виїзні студії на найбільших літературних фестивалях, як-от «Книжковий арсенал» і Lviv Book Forum. «Я дуже мріяла про нашу виїзну радійну студію на книжкових фестивалях, — розповідала в інтерв’ю «Детектору медіа» головна редакторка редакції літературних програм і радіотеатру Радіо Культура Олена Гусейнова, яка і сама є письменницею та членкинею PEN Ukraine. — Про такі дізналася у 2016-му в Празі. Моя подруга, чеська поетка та перекладачка українського походження Марія Ілляшенко, розказала, як такі студії роблять колеги із Чеського радіо — і це стало для мене великою мрією. Вона втілилася після реформи Суспільного мовлення».

