онлайн-журнал про книги та літературу
Видавництво «Laurus», 2016. 152 c.
«… містична філософія архітектурної теорії в процесі реалізації у будівництві та подальшому використанні оборонних споруд за призначенням, імовірно, трансформувалося у своєрідну захисну магію»
Сьогодні нам досить бракує українського історичного нон-фікшну і лиш за останні роки ми отримали з десяток праць, які не зможуть сповна закрити читацькі зацікавлення. Уже не згадуючи про вузькоспеціальні тематичні праці (історія повсякдення, клімату та ідей), які давно видані та красуються на полицях європейських книгарень, але не наших. Проте книга «Теорія архітектури, містика та війна» Катерини Липи доволі непоганий приклад справжнього європейського нон-фікшну з незвичною для нашого читача тематикою – «магією будівництва фортифікаційних споруд».
Історикиня Катерина Липа взялася за хвилюючу, але ґрунтовно не осягнуту тематику – історію оборонного будівництва в Україні. Дослідниця вдало окреслює особливості ранньомодерної європейської фортифікації та її вплив на наші порубіжні землі, що стали справжнім «Східним форпостом» між Європою та Азією. У книзі ми знайдемо пояснення різниці між бастеями, бастіонами, баштами та бійницями на справжніх історичних прикладах та фортифікаційних спорудах, або картосхемах чи планах будівель, які збереглися до сьогодні.
«Ренесансна теорія архітектури, містобудування та фортифікації безпосередньо стосується будівельної практики на українських землях. Поширеність на теренах Речі Посполитої західноєвропейських містобудівних і фортифікаційних ідей доби є беззаперечною
Важливим елементом у містобудівництві та фортифікації доби Середньовіччя та ранньомодерного часу являлася «Магія геометричних форм». На думку вченої, наші зодчі послуговувалися найкращими європейськими працями з будівництва, зокрема відтворюючи антропоморфну основу споруди за засадами італійського інженера Ф. ді Джорджо Мартіні та інших. Однак, як відзначає дослідниця не завжди – лише те, що «відповідало місцевим потребам оборони та власним смакам».
«Коли йдеться про містичну складову фортифікацій, окрім геометрії плану, не можна залишати поза увагою і розпланування міст з укріпленнями включно, що мало антропоморфну основу за Ф. ді Джорджо Мартіні: замок – голова, храм – серце, ринкова площа – живіт, кінцівки – оборонні споруди»
Звичайно, не можна оминути увагою десятки наведених дослідницею планів споруд, сучасних світлин та ілюстрацій з трактатів та інших документів, що додає книзі атмосферності. Проте саме розділ про «містичний захист» оборонних споруд вийшов у авторки досить куцим та фрагментарним, а самі приклади «української магії» будівництва фортифікацій присутні лишень у декількох реченнях. Цікава ідея про «православну традицію» містобудування та магію оборонних споруд теж, на жаль, не розвинута.
Все ж таки у тексті більша увага приділяється європейським зразкам та збереженим спорудам. Слід додати, що й сама книга носить більш компілятивний та узагальнюючий характер. Катерина Липа використовує здебільшого відомі історичні праці, проте праця авторки доповнена й рядом польських досліджень, які часто, на жаль, недоступні пересічному українському читачеві. У післямові авторка вказує на брак українських джерел та ґрунтовних досліджень:
«… проблеми містичного захисту споруд, закладеного будівничими у їхнє розпланування та висловленого в різноманітних зображеннях і написах на мурах, то вона чекає свого подальшого і поглибленого вивчення»
Тому ми з надією споглядаємо на нові сучасні дослідження з української історії, яка приховує ще не мало таємниць.
Читайте також: Ігор Антонюк «Щасливець»
