онлайн-журнал про книги та літературу
Марія Олекса – письменниця з Києва, журналістка. Останні десять років працювала випусковою редакторкою на французькому телеканалі Franceinfo, де з початку повномасштабного вторгнення координувала ефіри про Україну. Авторка роману “Перші” (Віхола, 2023), який внесли до довгих списків Книга року BBC-Україна у 2023 році. “Кімнати Естер” (Віхола, 2025) – другий роман письменниці. В ньому підняті теми відносин батька-доньки, алкогольної залежності та шляху до зцілення.
П’яний батько дихає перегаром в обличчя вчительки української мови, а десятирічна донька стоїть поруч і хоче провалитися крізь землю. Я знаю, що багато в кого є подібні травматичні спогади з дитинства. На жаль, про алкогольну залежність у родинах не прийнято говорити. Це соромно. Це табу. Але саме з цієї сцени, яка чітко постала у мене в уяві, і почалося написання “Кімнат Естер”. Цікаво, що до фінальної версії рукопису вона не потрапила. Створення роману для мене – це як шліфування виробу з дерева. Спочатку є цілісний шматок, і ми приблизно уявляємо, що з того буде, але у процесі роботи усе зайде відходить. Залишається лише есенція.
Чи знала я одразу, чим закінчиться книжка? На відміну від “Перших”, де я придумала кінцівку всього роману тоді ж, коли і перший розділ, з “Кімнатами Естер” вийшло складніше. Як читачка я дуже вимоглива до кінцівок – якщо автор не зміг на останній сторінці викликати у мене посмішку, сльозу, а в ідеалі – протяжне “вау”, я швидше за все розчаруюсь в його історії. Тому над закінченням “Кімнат Естер” я думала три місяці. Було декілька варіантів, і я дуже рада, що зупинилась на тому, який став фінальним. В ньому є і надія, і легкий сум, та й на сльозу пробиває.
Найскладніше у роботі над книгою – це редагування. Мені дуже пощастило працювати з Жанною Капшук (яка також редагувала “Перших”). Тандем автор-редактор не варто недооцінювати. Якщо синергія не складеться, то це відчується на сторінках роману, коли той потрапить до читачів, а от якщо складеться – то текст на сторінках набуде додаткової магії. Відрізáти і переписувати – складно і боляче, але завжди потрібно пам’ятати, що професійний сторонній погляд на текст – це шанс зробити його ще зрозумілішим читачеві.
Я дуже сподіваюсь, що “Кімнати Естер” допоможуть зцілитися тим, кому знайома проблема алкогольної залежності в родинах. Це роман-втеча, але і роман-терапія, який нагадує, що по-справжньому врятувати ми можемо насамперед тільки самих себе. А для цього потрібна неабияка сміливість.
